Для людей з порушеннями зору, слуху, моторики або фізичної активності в повсякденному житті, нажаль, існують певні бар’єри. І це стосується не лише фізичних перешкод або відсутності пандусів чи підіймачів. Це і цифрові бар’єри, коли, наприклад, людина з порушенням зору не має доступу до інформації внаслідок відсутності шрифту Брайля. Це і суспільні бар’єри, коли людина з інвалідністю не може влаштуватися на роботу.
Кожна людина в суспільстві заслуговує на повагу та гідне ставлення, незалежно від віку, стану здоров’я, статі, місця проживання та інших ознак. Тому побудова безбар’єрного суспільства – це одна з ключових задач нашої країни.
З ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» прийнята Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. «Безбар’єрність – це філософія суспільства без обмежень. Це про внутрішню готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім», – наголошує перша леді України Олена Зеленська. Ця ініціатива об’єднала представників органів влади, експертного середовища та громадянського суспільства. Національна стратегія визначила нові стандарти доступності та інклюзії, імплементуючи їх у державну політику.
Безбар’єрність суспільства включає:
- фізичну безбар’єрність: усі будівлі, транспорт та інші об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп населення;
- інформаційну безбар’єрність: люди, незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей, мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій (переклад жестовою мовою, шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), субтитрування, формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу, формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації);
- цифрову безбар’єрність: доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації;
- суспільну та громадянську безбар’єрність: забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі у всіх формах суспільного життя та громадської активності;
- освітню безбар’єрність: створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей;
- економічну безбар’єрність: всі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.
Безбар’єрне середовище – це простір необмежених можливостей, в якому немає місця дискримінації та враховуються інтереси кожного.
З метою реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні в Консультативно-діагностичному центрі дитячому Дарницького району створений безпечний безбар’єрний доступ до інфраструктури закладу та медичних послуг для людей з інвалідністю.
Для отримання більш детальної інформації рекомендуємо ознайомитися з «Довідником безбар’єрності». Це проєкт з відкритим кодом, створений у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, що виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами. «Довідник безбар’єрності» — ініціатива і флагманський проєкт Олени Зеленської. Детальна інформація за посиланням: https://bf.in.ua/